Адвокат – необхідна для захисту громадян професія чи чергова комерційна структура у гілках державного устрою? Щоб розібратися в цьому питанні, варто позначити сферу діяльності адвоката. А також звернутись до історії самого явища як адвокатура і де вона зародилася.
Адвокат як назва професії походить від слова advocatus, що означає «допомагаю словом». Це позначення чітко пояснює суть його діяльності. за допомогою своїх знань допомагати відстояти права свого підопічного за спірної ситуації. Незалежно від типу питання – кримінальна або адміністративна відповідальність, сімейні проблеми з поділом майна або звернення щодо трудових правопорушень – кожна із сторін має право на захист своїх інтересів.
Коли зародилося поняття адвокат
Незважаючи на те, що весь інститут адвокатури активно згадується в документах з 18 століття – перші адвокати існували ще Стародавньому Римі. Так-так, держава в ті часи вже була дуже підкована у процесах організації життя суспільства, а також поділу ролей. Поступовий розвиток економічної, соціальної та політичної структури суспільства породжував спірні моменти між різними людьми та організаціями навіть тоді.
Спочатку захист своїх прав було надано самій людині. Але з часом об'єктивність та можливості такого захисту стали очевидно провальними. Тоді й з'явилися треті особи для роз'яснення та надання допомоги у конфліктах. Одну з вирішальних ролей для підсумків процесу на той час відігравало красномовство правозахисника.
У Стародавньому Китаї в особі захисту виступали родичі обвинуваченого. На Індії лише цар виступав як верховний суддя і одноосібно приймав рішення. Стародавні єгиптяни, наприклад, надавали перевагу таємним процесам, задокументованим письмово.
Адвокатська діяльність ранніх часів велася не завжди освіченими в юридичних справах людьми, часто передавалася у спадок і зібрала чимало критики на свій рахунок.
Але ще до нашої ери система набула якоїсь структури з колегією уповноважених осіб для перевірки кандидатів на відповідність цій посаді.
На Русі тривалий час обходилися традиційно-релігійними методами без втручання будь-яких правових норм. Чи варто говорити про об'єктивність таких рішень? Навряд чи. Церква вирішувала всі суперечки та конфліктні ситуації за «словом Божим». Її влада і вплив у деякі часи були набагато вищими за короля.
І лише після 15 століття стали з'являтися повірені люди не лише у вельмож, а й у жінок, дітей. Однією з умов таких процесів був захист лише тих, хто діяв у рамках закону.
Ще два з половиною століття структура адвокатської діяльності іменувалася різними посадами, але порядку від цього не побільшало. За Катерини Другої помічники прокурора захищали обвинувачених без будь-яких обумовлених процедур та обов'язкової освіти.
Вже організовані стани правозахисників постійно зазнавали змін своїх позицій та прав при сформованих формах держави. Довго їм не могли знайти ту саму вірну нішу та щабель на службі народу. Їхня незалежність лежала на одній чаші терезів, а відповідальність за рішення на іншій.
Однією з найбільших адвокатських реформ стала подія 1864 року, коли імператор Олександр Другий створив судові статути. До цього його попередники вважали за краще самі вершити закон і визначати його межі, підтримуючи свою владу на престолі.
Тепер усі громадяни ставали підсудними та несли відповідальність за свої дії. Обвинувачені та сторона обвинувачів стали рівними, а поліцейські пристави були відокремлені від судових працівників.
Після повалення царської влади було скасовано існуючі органи та створено військові трибунали. Про права та дотримання закону тоді не йшлося й мови. Швидше набиралася колегія з юридично підкованих фахівців та всіх бажаючих громадян, аби звинуватити та розслідувати. Пізніше, коли частина фахівців спробувала піти чи змінити діяльність, їм запровадили трудову повинность.
Інститут адвокатури зараз переживає найорганізованіші часи на думку багатьох фахівців. Є адвокатська таємниця, якась етика серед колег і практика потребує певних навичок, підкріплених документально.
З розвитком суспільства така структура удосконалюватиметься і структуруватиметься під нові реалії.
Сучасний інститут права
У двадцять першому столітті вже нікого не здивуєш наявністю адвоката або його присутністю в багатьох, навіть не найбільших компаніях. Сучасні законодавчі інститути вимагають отримання адвокатської ліцензії після тривалого навчання та практики.
І це дуже правильна позиція. У суді освічений фахівець допоможе відстояти свої інтереси та зберегти майно та свободу доказовим шляхом у рамках закону та без втрати репутації. У той час як безграмотний фахівець може несвідомо відправити за ґрати або збанкрутувати навіть невинного.
Тому так важливо уважно обирати помічника у юридичних питаннях. На основі досвіду та бази знань, «Legal Solutions» допоможе оскаржити рішення суду чи контролюючих органів, подати позовні заяви чи супроводжувати адміністративні справи як у Києві, так і за кордоном.
Послуги адвоката в Києві доступні у будь-який день тижня. Звертайтеся за вказаними на сайті контактами та отримайте кваліфіковану допомогу вже сьогодні.
"INNOVA CONSULTING GROUP"