Передбачене пунктом 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП (припинення повноважень посадових осіб) підстава для розірвання трудового договору не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, з'ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення, обліку попередньої роботи і інших позитивних результатів.
Відповідний висновок призводить ВСУ (Касаційний цивільний суд) в постанові від 07.02.2018 у справі № 711/5711/16.
Повноваження члена виконавчого органу можуть бути у будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (ч. 3 ст. 99 ЦКУ).
Згідно п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі припинення повноважень посадових осіб.
Тлумачення п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП і ч. 3 ст. 99 ЦКУ говорить, що припинення повноважень члена виконавчого органу може статися в будь-який час і з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобігання негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.
Той факт, що члени колегіального виконавчого органу господарського товариства або одноособовий його керівник знаходяться в трудових відносинах з суспільством, не встановлює пріоритет трудового регулювання над цивільним, оскільки до цих відносин не може застосовуватися модель «роботодавець - працівник», властива трудовим відносинам. Правовий статус членів колегіального виконавчого органу господарського товариства або одноосібного його керівника значно відрізняється від статусу інших працівників, що зумовлено специфікою його трудової діяльності, яка полягає у виконанні ним функцій з управління суспільством.