Компенсація, відшкодування шкоди від вторгнення рф

Вже майже 10 місяців Україна веде боротьбу проти рф, проте досі не має закону, який би визначав чітку процедуру-алгоритм визначення суми відшкодування за пошкоджене чи зруйноване майно.

На даний час у ВРУ пройшов голосування лише в першому читані законопроект «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації». Тобто станом на сьогодні, українці лише можуть подати дані про зруйноване чи пошкоджене майно. Кабмін затвердив правила збору та обліку інформації про нерухомість, що пошкоджена внаслідок бойових дій, терористичних актів та диверсій. Подати повідомлення можна через портал "Дія" або через Центр надання адміністративних послуг чи нотаріуса, які офіційно реєструють повідомлення в "Дії". 

Які дані треба буде передати:

1. Інформацію про власника житла та його контакти.
2. Дані про нерухомість. Це може бути інформація з документів та опис оселі, якщо документи втрачені.
3. Інформацію про пошкодження: коли це сталося, що зруйновано, фото та відео, якщо вони є.
4. Радимо також мати  акти від органів місцевої влади, де будуть зафіксовані пошкодження, подати заяву до поліції та вразі пожежі звернутись до ДСНС, щоб отримати від них акт про причину займання.
5. Власникам пошкодженого бізнесу Мін'юст радить оцінити розмір збитків. За правилами, для приватних фірм це мають зробити військові адміністрації, зазначають у міністерстві. Проте методика визначення шкоди та розміру збитків ще не затверджена. Є тільки проект, який розробив Фонд державного майна. 

Тобто, на разі можна стверджувати що лише частково діє початкова стадія з фіксування та передання інформації про пошкоджене, зруйноване майно. 

Що ж на даному етапі робити громадянам яким була спричинена майнова шкода в результаті дій держави-агресора? Перш за все потрібно зафіксувати спричинені збитки.

З 26 серпня цього року, для створення ефективного плану відновлення та компенсації збитків українцям Міністерство інфраструктури та Міністерство цифрової трансформації презентували Реєстр пошкодженого та знищеного майна у якому буде зберігатись інформація про житлові будівлі та інші споруди, що були зруйновані під час російського вторгнення. 

Отже, розберемо, який пропонується механізм фіксації збитків з метою подальшої компенсації відшкодувань громадянам за завдані війною збитки, а саме за пошкоджене та зруйноване житло.

Перший крок, це подання заяви. Як регламентовано «Порядком подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ», затвердженого постановою КМУ від 26.03.2022р. №380, громадянин може подати заяву на компенсацію збитків особисто в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), або дистанційно через додаток «Дія», або через нотаріуса.

Другий крок. Після подання заяви громадянином спеціальна комісія, створена органом місцевого самоврядування та військово-цивільними адміністраціями складає акт обстеження майна. Саме цей акт буде основою для отримання майбутньої компенсації. Створення комісії і її робота регламентовані спеціальним нормативно-правовим актом - «Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд», затвердженим Постановою КМУ від 19.04.2022 р. № 473.

Наступний крок, це внесення даних до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Саме до повноважень Комісій, які створені органами місцевого самоврядування та військово-цивільними адміністраціями віднесено наповнення Реєстру за результатами обстеження ушкоджень. Також, ці комісії здійснюватимуть верифікацію даних, що вже вносяться громадянами, зокрема через додаток «Дія». Також, до Реєстру інтегруються інформацію про пошкоджені об'єкти державної та комунальної власності, а також транспортну, енергетичну та іншу інфраструктуру.

Багато питань задається, яка саме інформація і про яке майно буде міститись у Реєстрі? Як регламентують зміни внесені Постановою КМУ від 09.08.2022р. №885 до «Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ», Реєстр пошкодженого та знищеного майна буде містити інформацію про пошкоджене та знищене майно, яке було пошкоджене чи зруйноване:

• з 19 лютого 2014 р., що є датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України відповідно до частини другої ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до дня введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні»;
• з дня введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Варто зазначити, що фіксація пошкодженого та зруйнованого майна із занесенням його до Реєстру Комісіями є юридично підтвердженою фіксацією. Що буде важливо для отримання в майбутньому компенсаційних виплат за пошкоджене та знищене майно внаслідок бойових. Така, запропонована система подання заяви на компенсацію за пошкоджене та зруйноване майно та фіксація Комісією з послідуючим поданням до Реєстру спрощує і знімає ряд бюрократичних бар’єрів та колізій, які викликали, до цього часу, багато питань у юридичних колах. Але, все таки, у багатьох громадян майно яких постраждало внаслідок бойових дій залишається питання. Війна триває вже понад дев’ять місяців, враховуючи завантаженість роботи Комісій, фактор погодних умов, якщо власник майна не хоче чекати на комісію для обстеження пошкодженого майна, яке може бути відремонтоване власними силами тоді як провести належну фіксацію майна, яка б потім була прийнята до компенсаційних виплат. Отже, як передбачено п.5 «Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд», затвердженим Постановою КМУ від 19.04.2022р. №473 та «Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва», затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017р. №257, власник майна може замовити таке обстеження самостійно (але за власні кошти), а висновок передати у відповідні органи місцевої влади. Така фіксація пошкоджень дозволить у майбутньому робити ремонт майна самостійно, щоб потім отримати компенсацію.

Наступний етап – компенсація. Отже, що таке компенсація і чому саме компенсація? Наперед, підкреслю, слід розмежувати дві принципово різні юридичні процедури, які більшість українців погано відрізняють одну від одної – компенсація і відшкодування. Отже:

- відшкодування завданої шкоди – це стягнення з винної особи сум, що дозволяють потерпілому повністю відшкодувати понесені збитки та/або відновити первісне становище;

- виплата компенсації – це різновид державної соціальної допомоги, коли держава за власний рахунок виплачує певній категорії постраждалих грошові кошти в тих розмірах і на тих умовах, які будуть визначені самою державою.

У випадку пошкодженого та зруйнованого майна доречніше б було говорити про відшкодування завданої шкоди але, в українському законодавстві немає спеціальних законів, що регулювали б порядок відшкодування шкоди, завданої воєнними діями.

Разом з тим, загальні засади відшкодування майнової шкоди передбачені ст.ст. 22, 1166 ЦК України та ст.225 ГК України регламентують, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Зауважу, як правило, майнова шкода відшкодовується в порядку цивільного судочинства – шляхом звернення до суду з відповідним позовом до винної особи. При цьому позивач зобов’язаний надати докази, що підтверджують факт заподіяння шкоди та її розмір, а також винуватість конкретної особи у її вчинені. І тут, очевидно, що звичайні процедури цивільного судочинства є неефективними при відшкодуванні шкоди, заподіяної під час війни. В більшості випадків потерпілі не можуть знати, хто саме з ворожих військовослужбовців заподіяв їм шкоду, не можуть зібрати докази його вини. Навіть у випадку, якщо якимось дивом такі докази будуть отримані, то пред’явлення до цієї особи цивільного позову не забезпечить поновлення порушених прав потерпілих у зв’язку із ілюзорною вірогідністю виконання судового рішення про стягнення з неї коштів на відшкодування заподіяної шкоди.

Слід зауважити, що законодавство України допускає можливість відшкодування майнової шкоди, в порядку кримінального судочинства. Зокрема, відповідно до частини 1 ст.1177 ЦК України, частини 2 ст.127, частини 1 ст.128 та частини 1 ст.129 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до обвинуваченого або особи, яка несе цивільну відповідальність за його дії, а суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Найбільш поширеною юридичною підставою для відшкодування майнової шкоди, заподіяної воєнними діями, є порушення законів та звичаїв війни (ст.438 КК України), які, зокрема, забороняють воюючим сторонам завдавати мирному (цивільному) населенню надмірну шкоду, не викликану нагальною воєнною необхідністю. Однак відшкодування майнової шкоди, завданої з цих підстав, також не є ефективним способом захисту.

Так, українське законодавство декларує, що в певних випадках держава приймає на себе обов’язок відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок кримінальних правопорушень (частина 2 ст.1177 ЦК України та частина 3 ст.127 КПК України). Зокрема, такий випадок передбачено в ст.19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», відповідно до якої відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону, з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду. Але слід зазначити, що, хоча Антитерористична операція на сході України тривала майже 8 років, однак процедура відшкодування державою шкоди потерпілим законодавчо до цього часу так і не визначена, і отримати таке відшкодування  неможливо.

Крім цього громадянин, має право звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) відносно отримання компенсації за зруйноване або пошкоджене майно. Підставами для звернення до зазначеного суду є порушення ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист власності) та ст.ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Але, акцентую увагу, що ЄСПЛ 16 березня 2022 року ухвалив рішення призупинити розгляд усіх скарг проти росії після її виходу з Ради Європи. Тобто, російська федерація перестає бути Стороною Конвенції з 16.09.2022, при цьому вона залишається відповідальною за порушення (дії), вчинені до зазначеної дати. Отже, ЄСПЛ може розглядати справи про події, які сталися та були зафіксовані до 16 вересня 2022 року. Але слід зауважити, що рф прийняла закони відповідно до яких рішення ЄСПЛ винесені після 15 березня 2022 року, не підлягають виконанню в росії. Деякі правозахисники вказують на можливість позиватись до росії відповідно до законодавства окремих іноземних країн, однак і цей варіант є наразі доволі сумнівним, так як наразі ще не сформувалась відповідна судова практика, а правова система кожної окремої країни має свою певну специфіку, яку теж потрібно враховувати. 

В українському законодавстві існують окремі норми, які передбачають можливість виплати компенсації постраждалим, зокрема – ст.ст. 84, 85, 86 Кодексу цивільного захисту України передбачають порядок надання державою допомоги особам, які втратили житло внаслідок надзвичайних ситуацій (відповідно до частини 3 ст.5 КЦЗ України ситуації воєнного характеру також належать до надзвичайних). Але, вже зараз зрозуміло, що багатомільярдні суми, в які обійдеться відновлення пошкодженого житла та компенсації, самій лише Україні не по кишені. Та це і неправильно, адже шкода завдана внаслідок воєнних дій, які веде російська федерація проти України. Тому цілком об’єктивно, що збитки завдані Україні і громадянам повинні бути компенсовані за рахунок країни, яка ці збитки завдала – держави-агресора. 

Кошти на компенсацію – звідки взяти? Одним із джерел компенсації завданої шкоди за пошкоджене та зруйноване майно громадянам після війни можуть стати заморожені за кордоном активи Росії. Але наразі відсутній механізм відшкодування завданої шкоди за рахунок заморожених коштів держави-агресора.

Тепер найцікавіший аспект питання – хто призначатиме компенсацію(виплати) за пошкоджене та зруйноване майно? Задля створення та впровадження механізму компенсації, 6 серпня, Президентом України Володимиром Зеленським сформована спеціальна робоча група під головуванням керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, до якої увійшли представники Кабінету Міністрів і провідні українські та іноземні юристи-міжнародники. І, як стає зрозуміло із заяв Андрія Єрмака та Мінюсту зараз напрацьовується механізм, який передбачає створення міжнародної спеціальної компенсаційної комісії, яка  призначатиме виплати за пошкоджене та зруйноване майно, за результатами розгляду заяв про компенсацію збитків від дій РФ від фізичних осіб, юридичних осіб, українського уряду, держпідприємств та міжнародних організацій. За заявами представників Мінюсту, це буде не судовий орган, а адміністративний. Можливо це і добре, так як адміністративний орган передбачає не такий високий, як у суді, поріг доказів. Завдяки цьому розгляд заяв та їх обробка на компенсацію від громадян, бізнесу та держави відбуватиметься значно швидше.

Отже, як ми можемо судити з публічних заяв пропонується створити Компенсаційну комісію, яка  призначатиме виплати за пошкоджене та зруйноване майно від дій РФ, щось накшталт Компенсаційної комісії ООН (1991–2022), що здійснювала розгляд скарг і забезпечувала виплату компенсацій за збитки, завдані внаслідок незаконного вторгнення Іраку в Кувейт та його окупації в 1990–1991 роках. Слід відмітити, Компенсаційна комісія ООН, мала низку проблем. Компенсації за нею закінчили виплачувати лише в лютому цього року, із $350 млрд заявлених вимог вдалося задовольнити виплати на $52 млрд через відсутність належної доказової бази та брак ресурсів комісії для розгляду великої кількості індивідуальних позовів.  

Тому, ще раз підкреслимо, для громадян, майно яких було пошкоджене чи зруйноване під час бойових дій, дуже важливим етапом для отримання майбутньої компенсації, є саме факт фіксації нанесених збитків, які будуть відображені у акті комісії, створеними місцевими органами самоврядування та військово-цивільними адміністраціями, який в свою чергу, стане основою для призначення компенсаційних виплат в майбутньому.