Подвійне громадянство: різні країни, різні закони

Є держави, які не бажають втрачати своїх громадян. Наприклад, Іран. Згідно з цивільним кодексом цієї країни, відмовитися від іранського громадянствапрактично неможливо. І його отримання в багатьох випадках не залежить від волі людини: будь-хто, у кого батько - іранський громадянин, автоматично теж вважається громадянином цієї країни. І не важливо, де народився і де проживає ця людина - в Ірані чи за його межами.

Окремим параграфом у кодексі прописані правила для жінок - їм відмовитися від громадянства Ірану ще важче, бо жінка повинна мати таке ж саме громадянство, як і її чоловік. І якщо іранець, який проживає в Німеччині, отримує громадянство ФРН, йому майже в усіх випадках залишають й іранське. За даними Федерального статистичного відомства ФРН, у 2018 році 3080 іранців отримали німецьке громадянство, при цьому жодному з них не довелося здавати іранський паспорт.

Але Іран - далеко не єдина держава, яка перешкоджає виходу зі свого громадянства. Таких країн близько 40. Серед них і ті, від котрих подібного, здавалося б, очікувати не слід, наприклад, Аргентина. У 2018 році всі 155 аргентинців, які отримали громадянство ФРН, також зберегли свої аргентинські паспорти. Серед інших держав, що відрізняються найсуворішими правилами щодо прийняття та відмови від громадянства, - Афганістан, Еритрея, Нігерія і Сирія.

Походження або місце народження

Існують два базових принципи, що визначають право на отримання громадянства. У США, наприклад, діє територіальний принцип, відомий як Jus soli (лат. - "право землі"): всі діти, що народилися на території цієї держави, мають право на отримання американського громадянства. Іншого принципу дотримуються Німеччина й Китай. Обидві держави діють на основі Jus sanguinis (лат. - "право крові"), що враховує походження дитини: громадянство ФРН отримує не той, хто народився на території однієї з 16 федеральних земель, а той, у кого хоча б один з батьків має німецьке громадянство. Але у ФРН до того ж існує процедура натуралізації- іноземні громадяни можуть отримати німецьке підданство. Також дозволено - з обмеженнями - подвійне громадянство. А ось у Китаї людині без китайських корінь вкрай важко було б отримати громадянство, та й подвійне громадянство в КНР законодавчо заборонено.

Якщо громадянство ФРН хоче отримати громадянин України, який відповідає критеріям, що дозволяє почати процедуру натуралізації, він повинен перед цим, як правило, відмовитися від українського громадянства. Спочатку претендент на німецьке громадянство має отримати в німецькому відомстві у справах іноземних громадян позитивне рішення щодо гарантії надання йому громадянства ФРН. На підставі цієї довідки розпочинається процедура виходу з українського громадянства. При виході з українського громадянства претендент зобов'язаний здати український паспорт в дипломатичне представництво своєї країни в Німеччині, зазначили DW в пресслужбі міської адміністрації Бонна. Також було зауважено, що лише в поодиноких екстраординарних випадках можливе збереження подвійного громадянства.

Європейський паспортний рай

З 2007 року Німеччина дозволяє громадянам ЄС, а також Швейцарії, отримати німецьке громадянство та водночас зберегти колишнє. Інші європейські держави узаконили подвійне європейське громадянство - або в повному обсязі, або з обмеженнями. Як випливає з перепису населення 2011 року, в Німеччині проживають майже 4,3 мільйона людей, що мають крім німецького ще одне громадянство. Такі цифри надають регіональні відділи з реєстрації громадян. Але багато людей не повідомляють про своє друге громадянство, тому ця статистика може бути неточною.

Вибір між двома громадянствами

До 2014 року діти батьків-іноземців, що народилися і виросли у ФРН, протягом п'яти років після досягнення повноліття повинні були вибрати або громадянство своїх батьків або країни проживання. З кінця 2014 року молодим людям, які після досягнення 21-річного віку прожили в ФРН мінімум вісім років або впродовж шести років відвідували німецьку школу, скасували необхідність вибирати громадянство. Немає її тепер і для тих, хто закінчив у Німеччині школу або отримав професійну освіту. В усіх таких випадках дозволено збереження двох громадянств.